Пошук
  • Enotita

У Києві вшанували пам’ять жертви “Грецької операції” сталінського режиму




Протягом століть в Київ та інші українські міста приїзжали і осідали жити греки, які тікали від турецьких гонінь або шукали кращих можливостей в житті. В початку 30-х років в Києві проживала активна грецька спільнота, на Контактовій площі діяло грецьке консульство і грецький монастир святої Катерини, на вулиці Пирогова діяв грецький дитячий садочок, існували грецькі ремісниці об’єднання. Це все припинилось зі згортанням політики коренізації і початком репресій радянською владою.


Початок масових арештів серед грецької діаспори по всьому СРСР (в Україні основний удар припав на Донецьку область) поклала директива № 50215 наркома внутрішніх справ СРСР Єжова від 11.12.1937 р. з наказом про проведення т.з. «Грецької операції» – однієї з численних національних операцій НКВС і однієї з найжорстокіших.


В 1937-1938 роках у ході “Грецької операції” НКВС за фальшивими обвинуваченнями у шпигунстві або контрреволюційній діяльності по всьому Радянському Союзі було заарештовано понад 20 тисяч греків, зокрема близько 10 тисяч з них на території України. У середньому 93% заарештованих були розстріляні. За різними даними близько 100 греків у Києві було заарештовано і розстріяно.


Після проголошення незалежності України і відкриття архіві КДБ київська грецька громада отримала можливість дослідити “Грецьку операцію” НКВС в Києві, зокрема активну роль в пошуках на себе взяли нащадки репресованих Нітія Цуцаріна (Марангос), Єлена Донукіс та Рената Соколова (Спано). В результаті у 2001 році у київській церкві Рівноапостольної великої княгині Ольги грецьким товариством “Енотіта” за сприяння посольства Греції була встановлена меморіальна дошка з 29 іменам репресованих греків, чиї справи та прізвища вдалось відшукати в архівах. Зокрема це імена булочника їдальні наркомзв’язку Дімітріоса Бербедеса Полікарпа Тамуріді - відомого у Києві лікаря- рентгенолога, Анастаса Варнідіса - директора їдальні київської тютюнової фабрики, завідуючого овочевим складом Миколи Мілона, режисера естради Мільтіада Кунелакі, пічника Леонід Каракоста, чоботаря Янніса Марангоса. На дошцi також прізвища Георгуліса, Горесті, Діакоса, Діловера, Донукіса, Емірзіаді, Емпоропуло, Зулласа, Калогераса, Клеомітіса, Карібо, Корсавіда, Козоглу, Кулумбіса, Косміді, Мурузі, Пентакi, Петріді, Папломатопуло, Франческо, Халаріса, Какуліді. Тільки у 1958 році жертви репресій були реабілітовані.


Київські греки мають традицію поминати репресованих під час “Грецької операції” НКВС 1937 року в останню суботу лютого.


Цього року у поминальний день київське грецьке братство «Енотіта» спільно з громадською ініціативою “Остання Адреса” відкрили меморіальну табличку «Остання адреса» на домі, де проживав грецький підданий Дімітріос Бердебес, репресований в ході «Грецької операції» НКВД.


Бердебес Дімітріос Діонісійович народився у 1889 р. на острові Кефалонія в селянській родині. Етнічний грек, мав грецьке підданство, перебував у СРСР за посвідкою на постійне проживання. В 1914 році він переїхав в тодішню Російську імперію. До революції Дімітріос Бердебес був власником буфету в Бессарабії. Згодом працював булочником в Одесі.

До арешту – булочник в їдальні Наркомату зв`язку УРСР. В перший день початку “Грецької операції” НКВС 15 грудня 1937 р. було видано ордер на арешт Бердебеса. Його заарештували наступного дня, 16 грудня 1937 р., у власній квартирі на вул. Рейтарській, 8. При обшуку вилучили лише посвідку на постійне проживання. Після арешту в Дімітріоса Бердебеса залишились дружина та 13-річний син-школяр.


Бердебесу було висунуто обвинувачення за ст. 54-6 КК УРСР – шпигунська діяльність.


На допиті, що його провели за кілька днів після арешту, він зізнався, буцімто з 1931 р. є агентом грецького консульства в Москві, за завданням якого шпигував на користь Греції.


5 лютого 1938 р. Дімітріоса Бердебеса було засуджено до розстрілу. Вирок приведено у виконання 25 лютого 1938 р. У листопаді 1940 р. скаргу сина Бердебеса Олександра Дмітрієвича на предмет перегляду справи щодо засудження батька було відхилено.


Меморіальна табличка встановлена при вході в будинок на вулиці Рейтарській, 8Б, на церемонії відриття були присутні члени київського грецького братства “Енотіта”, посол Греції в Україні Георгіос Пукаміссас та заступник голови місії Александрос Будуріс, небайдужі кияни та журналісти. Гроші на виготовлення були зібрані членами грецького братства “Енотіта”.

Київська грецьке товариство “Енотіта” спільно з громадською ініціативою


“Остання адреса” планує продовжити встановлення меморіальних табличок на будинках, де мешкали репресовані з метою відновлення пам’яті людей, які стали жертвами політичних репресій та державного свавілля в роки тоталітарної радянської влади на території сучасної України.


8 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі